Золототисячник широко застосовується у фармації, але на даний час у Державній Фармакопеї України (ДФУ) відсутня монографія на траву золототисячника, тому існує необхідність у проведенні ідентифікації лікарської рослинної сировини (ЛРС) трави золототисячника за макро- та мікроскопічними ознаками. Отже, вивчення діагностичних ознак трави золототисячника звичайного і розробка національних вимог до якості вітчизняної сировини є актуальним питанням. Мета роботи - встановлення морфолого-анатомічних діагностичних ознак трави золототисячника звичайного, що заготовлюється в Україні. Об'єктами дослідження були зразки трави золототисячника звичайного, заготовлені в різних регіонах України у період червень - липень 2012 - 2014 рр. Ідентифікацію ЛРС проводили за макро- та мікроскопічними характеристиками за загальноприйнятими методиками. Випробовувані зразки трави за макро- і мікроскопічними ознаками відповідали вимогам Європейської фармакопеї (ЄФ) 8.4. Під час дослідження анатомічної будови листків і стебел золототисячника було виявлено нові діагностичні ознаки. Висновок: проведено макро- та мікроскопічний аналіз 21-ї серії трави золототисячника звичайного, що заготовлені у різних областях України. Встановлено, що всі серії сировини відповідали вимогам ЄФ 8.4. Додатково було виявлено 2 типи продихових апаратів (аномоцитний і анізоцитний) в епідермі листків і чашолистків, а також кутова коленхіма в стеблах. Одержані дані будуть використані під час розробки національних вимог до монографії "Трава золототисячника" ДФУ.

Мета роботи - визначення рівня обізнаності фахівців галузі охорони здоров'я про екологічну небезпеку неналежного видалення непридатних ліків та світову практику збирання фармацевтичних відходів у населення для подальшої безпечної утилізації. Матеріали та методи: результати опитування методом анкетування; аналітико-порівняльний, системний, логічний, математико-статистичний методи і метод анкетування. За результатами пілотного опитування фахівців галузі охорони здоров'я щодо проблем утилізації непридатних лікарських засобів установлено, що лише 47 % від загальної вибірки респондентів знають про виявлення лікарських речовин у водних об'єктах по всьому світу, лише 51 % респондентів усвідомлюють потенційну небезпеку для навколишнього середовища, пов'язану з викиданням непотрібних і прострочених ліків у складі загальних побутових відходів і стоків (каналізація). Визначено низький рівень обізнаності (28 % опитаних) щодо програм збору непридатних ліків у населення, які запроваджено у розвинених країнах світу. Разом із тим 81 % опитуваних згодні з тим, що вони несуть відповідальність за захист навколишнього середовища, але тільки 65 % респондентів готові брати участь у програмах повернення непридатних ліків через аптеки. Висновки: за результатами пілотного дослідження, проведеного серед фахівців галузі охорони здоров'я (Харківська та Сумська обл.), установлено низький рівень знань про світові практики належного видалення непридатних лікарських засобів та низький рівень інформованості про наслідки потрапляння в навколишнє середовище фармацевтичних відходів, доведено необхідність підвищення рівня спеціальних знань з питань утилізації лікарських засобів та програм повернення непридатних ліків.

Сьогодні конкурентоспроможність та імідж організації на профільному ринку залежать від професійного рівня її співробітників. Керівництво, як роботодавець, обирає найбільш активні методи залучення кращих фахівців до своєї команди, використовуючи інноваційні технології роботи з персоналом та кандидатами на посади. Інструментом такого новітнього підходу до кадрового менеджменту виступає політика брендингу, реалізація якої здійснюється через формування HR-бренду організації на ринку праці. Мета роботи - теоретичне обгрунтування сутності категорії "HR-бренд" та визначення практичного стану його привабливості для працівників організацій фармацевтичного профілю. Проаналізовано поняття "бренд компанії як роботодавця" та надано характеристику складових частин HR-бренду організації. Проведений теоретичний аналіз дозволяє сформувати достатньо повне розуміння поняття "HR-бренду", яке є відносно новим для українських організацій. Проаналізовано значущість HR-бренду для організацій фармацевтичного профілю та відображено думку фахівців заводів-виробників, оптового ланцюга та аптечного сектора щодо рівня впровадження політики брендингу та структури ідеальної пропозиції роботодавця. Наведено результати експертної оцінки чинників впливу на формування HR-бренду фармацевтичної організації. Висновки: таким чином, для формування ефективного кадрового складу в організаціях фармацевтичного профілю необхідне впровадження політики брендингу, основу якої складає формування HR-бренду роботодавця на ринку праці. Це дозволить підприємствам виробничого, оптового та роздрібного секторів залучати найкращих талановитих співробітників, які значно посилять їх конкурентоспроможність та ринкову сталість.

Мета роботи - висвітлення досвіду кафедри соціальної фармації Національного фармацевтичного університету щодо обгрунтування актуальних тенденцій розробки та застосування сучасних педагогічних технологій із метою підвищення якості викладання дисципліни "Фармацевтичне право та законодавство". Дослідження виконано на основі узагальнення власних методичних розробок, досвіду проведення у 2019 і 2020 рр. олімпіад із дисципліни "Фармацевтичне право та законодавство", матеріалів конкурсу студентських есе на тему "Знання права - вимога сьогодення", у якому взяли участь 45 студентів, а також на підставі опрацювання наукової та навчально-методичної літератури, нормативно-правових актів України. Отримані дані надано з використанням аналізу, синтезу, узагальнення; системного, формально-логічного, порівняльно-правового методів, а також методу тлумачення правової норми. З'ясовано, що впровадження сучасних педагогічних технологій із застосуванням методів кейсів, проблемного, змістовного аналізу правових норм (граматичне, системне та історико-порівняльне тлумачення) сприяють підвищенню якості опанування здобувачами освіти програмного матеріалу навчальної дисципліни "Фармацевтичне право та законодавство". Обгрунтовано нерозривний дидактичний зв'язок методу кейсів та інших інтерактивних методів, зокрема проблемного, дискусії, мозкового штурму тощо. Розкрито методи, які використовують для з'ясування студентами змісту правових норм. Наведено власні педагогічні розробки щодо застосування кожного з названих методів. Доведено, що використання на заняттях із дисципліни "Фармацевтичне право та законодавство" проблемного методу та методу кейсів сприяє розвитку фахового аналітичного мислення, відпрацюванню навичок вирішення практичних ситуацій. Обгрунтовано, що за критерієм характеру ситуації можна застосовувати кейси-випадки, кейси-вправи, кейси-ситуації. З'ясовано, що проблемний метод можна впроваджувати під час проведення лекцій, семінарських і практичних занять, а також під час самостійної роботи студентів.

Уперше проведено комплексне вивчення БАР двох видів лікарської рослинної сировини (ЛРС): з. звичайного та з. гарного сучасними хроматографічними методами дослідження та обгрунтовано вибір речовин-маркерів: свертіамарину та рутину (метод тонкошарової хроматографії (ТШХ) і високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ), свертіамарину (метод ВЕРХ і ультра-ВЕРХ). Методом хромато-мас-спектрометрії ідентифіковано до 13-ти вільних амінокислот і близько 30-ти фенольних сполук. Вперше методом ВЕРХ та ультра-ВЕРХ встановлено, що вміст свертіамарину більший у з. звичайному (від 3,83 до 8,94 мг / 100 мг), ніж у з. гарному (від 2,51 до 3,07 мг /100 мг), тому трава з. звичайного є більш перспективною за вмістом речовини-маркеру. Вперше експериментально обгрунтовано спосіб ідентифікації БАР золототисячнику трави методом ТШХ з використанням Фармакопейного стандартного зразка (ФСЗ) Державної фармакопеї України (ДФУ) золототисячника екстракту. Розроблено сучасні критерії стандартизації ЛРС золототисячнику трави, що гармонізовані з вимогами СФ, для впровадження національних вимог ДФУ до вітчизняної ЛРС. Розроблено проект монографії ДФУ ''Золототисячник''. Уперше розроблено та валідовано методику кількісного вмісту свертіамарину як маркерної речовини вихідної сировини рослинного ЛЗ ''Нефродол'' методом ВЕРХ. Вперше визначено маркери (свертіамарин і борнеол) для розробки двох нових методик ідентифікації гіркот та ефірних олій методом ТШХ. Розроблено спектрофотометричну уніфіковану методику кількісного визначення суми поліфенолів. Методики ввійшли до затверджених МКЯ ЛЗ ''Нефродол'', що є частиною Модуля 3 і впроваджено у науково-дослідну роботу ТОВ ''Фармацевтична компанія ''Салютаріс''.